<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:olikskardash</id>
  <title>olikskardash</title>
  <subtitle>olikskardash</subtitle>
  <author>
    <name>olikskardash</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://olikskardash.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://olikskardash.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2008-06-16T18:02:02Z</updated>
  <lj:journal username="olikskardash" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://olikskardash.livejournal.com/data/atom" title="olikskardash"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:olikskardash:2478</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://olikskardash.livejournal.com/2478.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://olikskardash.livejournal.com/data/atom/?itemid=2478"/>
    <title>я тут седня о Колобке подумал...</title>
    <published>2008-06-16T17:48:24Z</published>
    <updated>2008-06-16T18:02:02Z</updated>
    <content type="html">... вот скажите мне, разве можно круглую шнягу из теста размером с футбольный мячик испечь так, чтобы она и внутри нормально пропеклась, и снаружи не обуглилась?.. Мои кулинарно-логические соображения подсказывают о невыполнимости такой задачи. &lt;br /&gt;Однако в сказке говорится что "вышел Колобок красив и румян". Отсюда следует вывод - изделие получилось некачественное, и внутри у Колобка сырое тесто! А если соизмерить размеры колобка и лисички, которая его слопала, то бедный зверек проглотил смертельную дозу сырого теста. Выходит лисичка в страшных мучениях в ту же ночь сдохла от заворота кишок, о чем в сказке, разумеется, умалчивается... А ведь у нее вполне могли быть дома лисята, поскольку события разворачивались посреди лета. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;...добрая, млять, сказка...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:olikskardash:2108</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://olikskardash.livejournal.com/2108.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://olikskardash.livejournal.com/data/atom/?itemid=2108"/>
    <title>Погоня за впечатлениями или зайкина жизнь.</title>
    <published>2008-05-06T20:36:42Z</published>
    <updated>2008-05-06T20:36:42Z</updated>
    <content type="html">Отсутствие внешних раздражителей в повседневности привело уже к тому, что я сегодня сев по ошибке в левую маршрутку и осознав это только через пару остановок, вместо того чтобы попросить остановить, ушел на заднее сидение и ехал, с интересом ожидая, куда же она меня привезет. Оказалось в депо на минском массиве. Стремное местечко, но сам по себе туризм увлекательный. &lt;br /&gt;Пока ехал, размышлял, что вот было бы интересно понаблюдать за картиной, если бы в один прекрасный день все водители маршруток сняли таблички и люди бы формировали свои планы не ДО поездки, а ПОСЛЕ, основываясь уже на месте прибытия. А проблема возвращения домой решалась бы отсутствием постоянного дома как такового. Вот как зайка в лесу: скакал-скакал весь день по лужайкам, вдруг увидел что ночь наступила, залез под первую попавшуюся елку и спит. И так всю жизнь. Всююю свою жизнь зайка живет без конкретики в занятии и привязок к месту. &lt;br /&gt;Так же и люди:&lt;br /&gt;привезла их маршрутка куда-то утром, они куда увидели - туда пошли на работу. Что увидели там - тем и занялись. После работы сели в безномерную маршрутку и поехали "домой". Где-то вылезли, зашли в какой-то магазин, купили поесть. Зашли в первый встречный садик, забрали первого встречного ребенка и пошли к первому попавшемуся дому, в первую встречную квартиру с тёмными окнами. Если в ней оказался уже житель противоположного пола, (который уже прийдя, успел помыть посуду, оставленную с завтрака предыдущими "хозяевами"), то он тебя встретит, механично спросит "как дела", ты так же механично ответишь "нормально", поужинаете, почитаете лежащие в открытом виде на определенной странице книги, далее формальный супружеский секс и спать... &lt;br /&gt;Утром снова на маршрутку без определенного номера в неопределенное место на неопределенную работу. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Такая вот неопределенная жизнь без конкретики в занятии и привязки к месту. Жизнь лесного зайки.&lt;br /&gt;03.05.2007</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:olikskardash:1792</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://olikskardash.livejournal.com/1792.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://olikskardash.livejournal.com/data/atom/?itemid=1792"/>
    <title>SOS!!!!!!!! Дівчині дуже потрібна допомога!!!!!!!!!!!!!!!</title>
    <published>2008-04-28T14:48:13Z</published>
    <updated>2008-04-28T14:48:13Z</updated>
    <content type="html">всі подробиці тут - &lt;a href="http://helpksenia.com"&gt;http://helpksenia.com&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:olikskardash:975</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://olikskardash.livejournal.com/975.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://olikskardash.livejournal.com/data/atom/?itemid=975"/>
    <title>olikskardash @ 2008-02-28T18:14:00</title>
    <published>2008-02-28T16:37:28Z</published>
    <updated>2008-03-09T19:26:41Z</updated>
    <content type="html">&lt;table align="top"&gt;
&lt;tr&gt;
  &lt;td&gt;&lt;br /&gt;    &lt;img src="http://pics.livejournal.com/olikskardash/pic/00002g6p"&gt;&lt;/img&gt;&lt;br /&gt;  &lt;/td&gt;

  &lt;td&gt;&lt;br /&gt;    Ку-ку. Пробило меня сделать своей корявой рукой дизайн для ЖЖ.. если не получится для ЖЖ - забиру на свой сайт. &lt;br&gt;&lt;br /&gt;А вот и главный герой. &lt;br&gt;Жирафчика не обижать. Я очень старался. Как смог так и получилось - рисовал его в сумме часов 12 (только само туловище перерисовывал раз 50). Кто знает сколько у меня в табеле по рисованию было - тот поймёт. &lt;br /&gt;А теперь полцарства тому, кто расскажет каким образом можно это чудо вставить в дизайн ЖЖ. &lt;br /&gt;  &lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:olikskardash:721</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://olikskardash.livejournal.com/721.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://olikskardash.livejournal.com/data/atom/?itemid=721"/>
    <title>Мрії збуваються!..</title>
    <published>2008-01-16T03:26:31Z</published>
    <updated>2008-01-21T00:36:20Z</updated>
    <content type="html">&lt;a href="http://pics.livejournal.com/olikskardash/pic/00001qbz/"&gt;&lt;img src="http://pics.livejournal.com/olikskardash/pic/00001qbz" width="173" height="95" border="0" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ось і в мене з'явився ЖЖ. Додавайте мене у френди. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В народі кажуть, що в будь-яких справах щось нове потрібно завжди починати з великої події. Тож я вирішив не корчити з себе оригінала і як чемний громадянин послідувати цій віковій традиції.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Отже, в мене щойно сталась велика подія - здійснилась одна з моїх давніх мрій!&lt;br /&gt;Зараз рівно 5 ранку. Тож не скажу, що я цьому здійсненню шалено радий. І річ не в часі...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;... в мене з дитинства  була мрія - покататись на коні. Та хоча б навіть просто посидіти верхи. Але чогось не склалося в силу того, що Крим здебільшого населяють барани. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Так от, щойно, коли я вже майже забув про ту свою давню мрію, мені вдалося таки її здійснити. Правда посидіти вдалося не на самому скакуні, а на його рогатій родичці. але це не суть важливо...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Короче, я сів на коровку. &lt;br /&gt;На цілу, дбайливо загорнуту в гарний папір з намальованою на ньому хитрою рогатою пикою, цукерку "Коровка" Київської кондитерської фабрики, яку я навіть не скуштував. І не посидів, а судячи з усього таки дійсно проскакав на ній з години дві перед компом, якісно вминаючи її в джинси власною сракою. &lt;br /&gt;Тепер ось сиджу гадаю, який, його в біса, о 5й ранку засіб можна знайти, щоб відколупати з заду джинсів згущьонку. А переді мною лежить сплюснута обгортка, з якої корова, як я вже зрозумів, не дарма так хитро до мене посміхається - ...згущьонка встигла засохнути. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ось так от, нехай о 5й ранку, нехай через певне місце, але  МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ!&lt;br /&gt;Вітаю всіх в моєму жж!</content>
  </entry>
</feed>
